Зір собак. Яким бачать цей світ наші домашні улюбленці?

Як відомо, собаки розуміють все, тільки не говорять.. Якщо ви хоч раз бачили їхній погляд, то вже не будете заперечувати цю істину. Але що насправді відчувають собаки? Яким бачать вони цей світ? Якими здаємося їм ми?

Почнемо з досить цікавого питання: чи розрізняють собаки кольори? Ще донедавна, існувала думка про те, що у собак чорно-білий зір. Проте американські вчені довели, що собаки бачать в кольорі, хоча їхній зір і не настільки яскравий як у людини. Відмінність у сприйнятті кольору пояснюється будовою ока. Як відомо за сприйняття кольору відповідають колбочки, у собак їх менше ніж у людини. Крім того існує три види колбочок, кожен з яких реагує на свій діапазон кольору. Одні – найбільш чутливі до довгохвильового випромінювання (червоного і оранжевого кольорів), другі – до середньохвильового (зеленого і жовтого), треті – до короткохвильового (синій, голубий та фіолетовий кольори). Так от у собаки колбочки, чутливі до червоного відсутні. Всі кольори, хвилі яких коливаються в межах від 500 до 620 нм (видимі людині як зелений, жовтий і червоний), виглядають для собак як жовтий. Колір, який виглядає зелено-голубим для людини, можливо, для собаки виглядає сіро-голубим. Тести на собаках показують, що собаки можуть відрізнити червоний (який вони бачать як жовтий)від синього,але часто путають його з зеленим. Так що, здається, собаки-поводирі розрізняють світло світлофора не за кольором, а за розміщенням.

Зате собаки краще розрізняють відтінки сірого. В темноті собаки бачать в 3-4 рази краще за людину. Це завдяки кращому розширенню зіниць, а також специфічній будові сітківки. Позаду фоторецепторів розташована світловідбиваюча мембрана — тапетум. Промені, попадаючи в око, відбиваються цією мембраною, і в свою чергу теж вловлюються паличками і колбочками. Виходить якби два промені замість одного. Колір тапетума у собак варіюється від зелено-голубого до жовтого і завдяки йому очі собак світяться у світлі фар. Тапетум забезпечує і розсіювання надлишкових променів, забезпечуючи оптимальний зір при яскравому світлі.

У день гострота зору собаки приблизно в три рази менша ніж у людини. Це пояснюється наявністю в людському оці так званого «жовтої плями» і її відсутності в оці собаки.

Собака краще бачить рухомі об’єкти. Їх вона може бачити на відстані 800-900 м, а нерухомі – до 600 м. Саме тому від собаки не можна втікати.

Собака більш точно визначає дистанцію. Проте на відстані до 35-50 см собака бачить розпливчасто.

Поле зору. Поле зору людини має вигляд круга, у собаки ж він розтягнений в сторони. Обзор людини складає біля 180 градусів, у собаки – 240-250, і залежить від форми черепа, носа, породи. Так, наприклад у порід з коротким носом та широкою мордою (мопс, пекінес, англійський бульдог) очі розходяться під порівняно малим кутом і тому боковий зір обмежений.

Багато хто вважає, що для собаки головне нюх, а не зір. Це не зовсім так і залежить від породи. Якщо у собаки стоять вуха (вівчарка), то для неї головним орієнтиром є слух, якщо висять (спанієль) – то нюх. Зір відходить на третій план. Тому не дивно, що собаки не впізнають себе в дзеркалі. Для собаки об’єкт, який не має запаху і не видає звуки – це чиста абстракція.

Чому собаки не дивляться телевізор? Частота, при якій людське око сприймає рухомий образ 50-60 герц, у собаки – 80 герц. Зрозуміло, що телевізори розраховані для людини. А собака замість фільму бачить мигаючі картинки. Проте телевізори нового покоління мають частоту 100 герц, так що якщо хочете переглядати фільми з вашими улюбленцями, купуйте відповідні телевізори 🙂

 

При підготовці статті використовувались матеріали:

Інтерв’ю з кандидатом медичних наук А. Шилкином і Е. Копенкиним.

Стаття «Как видят наши собаки»

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*